Body in action. Враження

Body in action

Волею вищих сил, мене все таки були взяли на проект «Body in action», що відбувався у Грузії. Загалом, проект був спрямований на ознайомлення учасників з тим, що спорт має вплив не тільки на гарне самопочуття і розвиток особистості, але і на розвиток економіки, навколишнього середовища і суспільства в цілому. Проект об’єднає молодих людей з України, Грузії, Польщі та Іспанії. По крайній мірі, саме це було написано в повідомленні на ресурсі http://unistudy.org.ua

Трішки пошаривши на сторінці у фейсбуці виявив, що це не все, адже проект орієнтований на молодих людей, які пропагують, починають вести здоровий спосіб життя, я зрозумів  - це про мене!)

І так написавши мотиваційний лист, заповнивши анкету, та пройшовши аплікаційні процедури, отримав листа, у якому повідомлялось, що мене не взяли. Особливо не розчарувавшись, чемно поїхав на запланований заздалегідь тижневий відпочинок в Коблево.

А ж тут, гуляючи по Одесі і страждаючи від південного  насолоджуючись сонцем, я отримав дзвінок, який мене дещо здивував, адже мене витягнули із резервного списку, і я можу поїхати в Грузію на проект)

Недовго думаючи, вияснивши всі деталі даю свою згоду, і протягом наступного дня сплачую реєстраційний внесок.

Далі були, марудні речі повязані з підготвкою (купівля білету, обговорення що саме будемо представляти, які продукти вести, і загалом, що будемо робити, позичання рюкзака (дякую Оксані)).

І так, настав день Х, я приїзджаю Києва, їду до Борисполя де зустрічаю решту часників.

Щоб не втомлювати Вас нудними розповідями про кожен день проекту відзначу лиш його позитиви і недоліки.

Почнемо із недоліків:

1.       Забагато комфорту.

Коли нас привезли, я очікуючи що жити будемо в палатках, підготувався до всіх випливаючих із цього наслідків. Тобто – відсутність душу, миття у річці, і т.д. Але ні – була і нормальна кухня, душ/туалет і взагалі, було таке враження, що від цивілізації ми недалеко втекли. Як на мене, було б набагато цікавіше помістити всіх учасників проекту в умови більш наближені до природних. Однак, можливо я і придираюсь))

2.       Проблеми відбору

Коли відбирають учасників на проекти тривалістю більш ніж 3 дні, у яких потрібна комадна робота, було б цікавіше, якби учасників відбирали по психологічній сумісності, інакше можна і повбивати один одного ;) (вітання Альоні))

3.       Мало гір.

Хоч перших 4 дні ми і жили у наметах в горах, однак лише одного разу нас возили ми ходили до водоспаду. Якби вилазки за межі кемпінгу відбувались частіше, було б крутіше.

Позитиви:

1.       Ми неповбивали один одного

Насправді я жартую (хоча таке бажання і виникало пару разів), тому що настільки крутого люду в одному місці, тяжко зустріти просто так на вулиці.

2.       Стресоконтроль

Тут подяка іспанській групі – це було феєрично. Тобто, своє уявлення про стрес, можливості його міні контрою я мав і раніше, однак ніколи не уявляв, що його в тому аспекті найкращий помічник. І загалом, моє ставлення до йоги змінилось)

3.       Тімбілдінг

Ми таки можемо працювати командою, всупереч усьому. Більше того, як виявислось для побудови ефективної команди непотрібно років притирання, достатньо щоб кожен робив те, що виходить найкраще.

4.       Гори

Вони неймовірні!) Краще гір, можуть бути лиш гори де ти ще не був) Це також стосується і водоспадів.

5.       Здорове харчування.

Я не знаю чи мені це колись вдасться, але після цього проекту, у мене є бажання поголодувати (хоча б пару днів).

6.       Грузія.

Щоб це зрозуміти, там потрібно побувати!) Вино, архітектура, привітні люди, чарівна природа, і ціни, подібні до українських, це феєричний коктель!)

Умовивод:

Завше подавайтесь на проекти, які Вам цікаві і вірте, що навіть якщо Вас невзяли, ще не все втрачено!) Здоров’я усім!)

І насамкінець, як завше трішки фото))