Можемо сміливо стверджувати, що наша ненька не є моноетнічною, та монолітною. Чи не кожна область має якісь свої, сугубо індивідуальні проблеми, яких не зрозуміти мешканцям інших областей. Для прикладу незаконна вирубка лісу не буде такою ж зрозумілою мешканцю Закарпатської/Львівської/Івано-Франківської області та мешканцю Донецької/Харківської/Запорізької області. Те саме із проблемами великих металургійних заводів і місто утворюючих підприємств. Те саме із мовами, культурами, релігійними проблемами і т.д.

Утворюючи двопалатний парламент, і роблячи з  верхньої палати представниками регіонів ми даємо змогу представниками регіонів впливати на законотворчу діяльність, якнайкраще забезпечуючи і відстоюючи при цьому мешканців конкретного регіону.

Також це призведе до кращої опрацьованості законодавчих актів, зможе їх зробити менш популістськими.

Оскільки палати фактично будуть контролювати одна одну, то зможемо уникнути явище коли парламентська більшість контролює все і робить все що їй заманеться. Це дасть змогу недопущення концентрації влади в групки осіб, а тому буде одним із факторів запобігання зловживання владою.

Якщо коротко, то:

  створення умов для прийняття політично виважених рішень, більш скрупульозного і досконалого опрацювання проектів законодавчих актів;

- палати контролюють одна одну, що дозволяє уникнути зловживань з боку однієї палати і підвищити якість роботи самого парламенту;

- збалансування політично протилежних сил у парламенті, що, в свою чергу, дозволяє краще узгоджувати політичні інтереси суспільства, запобігає свавіллю та зловживанням;

- кожен регіон буде представлений у парламенті, що дасть змогу найкращим чином забезпечити його розвиток і врахувати всі можливі інтереси та особливості при ухваленні законів і будь-яких важливих рішень.

Що стосується недоліків, то буду їх коротко описувати і одразу ж спростовувати:

- призведе до федералізації і як наслідок розколу України.

Навпаки, допоможе налагодити такий очікуваний діалог між різними регіонами, і повністю знищити тезу «Донбасс Нас не чують». Щодо побоювань федералізації, то у світі існує велика кількість унітарних держав з двопалатним парламентом. Для прикладу та сама Польща.

- у зв’язку із мажоритарним способом виборів представників верхньої палати парламенту, дасть змогу потрапити туди всякого роду гречкосіям та іншим мало хорошим людям.

Тут від двопалатного чи однопалатного парламенту мало що залежить. Все вирішують люди. Завше будуть такі, які свідомо чи несвідомо будуть продавати свій голос, живучи днем сьогоднішнім і сприймаючи різного роду подачки, яко манну небесну. Потрібно говорити, переконувати ібо вода камінь точить, а пропаганда робить чудеса;)

- Ускладнить процедуру прийняття законопроектів, які так необхідні для проведення цілого ряду реформ.

Для початку ‑ писати законопроекти, які б повністю відповідали як уже існуючим, так і були написані нормальною юридичною технікою, не таке просте завдання як може здатись на перший погляд. З іншого боку, якщо законопроект є необхідний для суспільства, то останнє, як свідчить практика, успішно стимулює законотворців приймати їх доволі швидко і без затягування.

І так, коли розібрались з перевагами і недоліками, можемо поговорити про чисельність верхньої та нижньої палат.

Нижня палата (особисто мені подобається назва – «Палата Представників»), на мою думку повинна складатись із 150 депутатів, які обираються до відповідної палати за партійними списками. Тобто у вибори до нижньої палати відбуватимуться за пропорційною системою.

Верхня Палата (недавно почув, як варіант – «Палата Старшин», гарно і історично) складається із двох представників кожної області, плюс міста Київ та Севастополь. Оскільки в Автономній республіці Крим та м. Севастополі на даний момент вибори провести неможливо, то кількість «Старшин» буде становити 50 осіб.

Що ми отримуємо в результаті: зменшуємо кількість нахлібників, дпутатів, та збільшкємо їхню продуктивність, при цьому забезпечуємо рівпроправне представництво всіх регіонів нашої неньки з баченням відповідних індивідуальних проблем кожного регіону. 

У зв'язку з написаним - Cui bono est, панове?