Всім привіт!
Не міг не поділитись
з Вами ляпотою, яку побачив рамках «Ніч у Львові».
Щоправда ніч, це надто голосна назва, як на мене, доцільніше
було б «Вечір у Львові», бо окрім хіба, що нічного кінопоказу в найактивнішому
парку (парк культури ім. Б. Хмельницького), всі атракції, що розташовувались
поблизу центру, закінчувались о півночі (прямо, як у Попелюшці). Хоча можливо це і на краще, адже погода не
дуже сприяла стоянню у чергах. Однак, останні у зв’язку із погодними примхами
меншими не ставали.
Програма заходу була доволі обширною, та охоплювала багато
локацій, а тому довелось обирати найцікавіші. Хоча цікавіть і зазнала фіаско
перед жадністю.))) Але про все попорядку.
На маленькій нараді напередодні, було вирішено, що
обов’язковими для відвідування будуть: Підземелля гарнізонного храму Петра І
Павла; Верхні нави гарнізонного храму Петра і Павла; кінопоказ в парку ім. Б.
Хмельницького та виступи джазового колективу у ротонді в парку ім. І. Франка,
екскурсія від Ілька Лемка «Оборонний Львів. Облоги м. Львова».
Хоча й мучила цікавість щодо майстеркласу з виготовлення
вітражного скла, однак ціна (120 грн. з людини, а платити довелося б за трьох),
а також маленька нотка скупості взяла вгору((
І так, чемно вистоявши близько години, ми таки змогли
потрапити до підземель бувшого єзуїтського костелу. І хоч, як згодом
вияснилось, нижні рівні ще не вивчені та не розкопані, однак те що відкрито для
оглядин викликає захоплення. Особливо труна 19 ст. виготовлена із матеріалу
зовні/ схожого на граніт.
Згодом, майже без черги, нам вдалось потрапити на верхні
нави того ж таки храму. Це було ще крутіше, ніж очікував. Однак, радянський
період наклав свій період у красоту храму, що знайшло свій прояв у замальованих
розписах стін верхніх Нав. Найбільше мою, увагу привернула шафа, всередині якої
є вівтар призначений для молитви, та відправлення служби. Щоправда розписи цієї
шафи-вівтаря заклеєні сторінками математичних книг 19-20 ст. Однак таке
варварство вчинили вже не радянські сотлдати/люде/чиновники, а що найцікавіше,
представники Австрійської імперії, які мали свої порахунки з орденом єзуїтів.
Оскільки було холодно, та падав легкий дощ, було вирішено
попити вина, і продовжити вечірні променації Львовом на другий день.
Хоч тепліше і не стало, однак на екскурсію ( тяжко так
називати той захід, адже з місця за 1,5 год. ми так і не зрушили) з Ільком
Лемком ми притопали. Було захоплюючи цікаво. Не буду переповідати суть, але
рекомендую сходити і послухати. Особисто для себе зробив висновок, що історія
дуже неоднозначна тітка, і рівняти події під одне бачення, або визнавати якесь
трактування єдиновірним, є грубою помилкою.
Похід в ротонду був цікавий і релаксовий, адже послухати
старих блюзвиконавців, то є завше в радість)))
Трішки знимок з того всього:
Немає коментарів:
Дописати коментар